Європейським парламентом та Радою ЄС ухвалено Директиву 2008/52/ЄC від 21 травня 2008 р. «Про деякі аспекти медіації у цивільних та господарських правовідносинах», в якій констатується, що встановлення основних засад у цій сфері є необхідним кроком до забезпечення належного розвитку та функціонування позасудових процедур для врегулювання спорів у цивільних та господарських правовідносинах, мета якого спростити і покращити доступ до правосуддя.
Директива застосовується до транскордонних спорів, у яких сторони на добровільній основі намагаються досягти згоди через посередництво медіатора, і дає визначення термінам "медіація" і "медіатор". Основні положення Директиви, з-поміж іншого, передбачають наступне:
-
держави-члени ЄС зобов’язані заохочувати проведення навчання для медіаторів та розробку й дотримання медіаторами добровільних кодексів поведінки;
-
судді Співтовариства, на свій розсуд, можуть запрошувати сторони спору до медіації на будь-якій стадії судового процесу;
-
держави-члени ЄС зобов'язані передбачити механізм для забезпечення виконання письмових домовленостей (угод), досягнутих (укладених) в результаті медіації;
-
інформація, розкрита стороною під час медіації, є конфіденційною і не може бути використана проти цієї сторони у можливій наступній судовій процедурі;
-
у Директиві міститься положення про строки позовної давності, яким гарантовано, що сторона не буде позбавлена права на звернення до суду у результаті спливу часу, який був витрачений на медіацію. Директива розповсюджується на усіх держав-членів ЄС, крім Данії.
![Український центр медіації [kmbs]](/images/design/2022/logo_ucm-ua.png)